Донація цільної крові
Кількість регулярних донацій цільної крові у чоловіків та жінок не може перевищувати 6 разів на рік, але в разі регулярного донорства необхідно стежити за рівнем сироваткового заліза. Мінімальний інтервал між донаціями крові має бути не менше 60 днів.
Стандартна донація крові передбачає максимально допустиму дозу крові в об’ємі, який становить 450 мл, без урахування крові, вилученої для тестування (до 40 мл). Ця кров містить еритроцити, тромбоцити, лейкоцити та плазму. Кров забирається з однієї венепункції в систему одноразових ПВХ контейнерів.
Процедура забору крові абсолютно безпечна та триває до 10 хвилин.
Аферез
Процедура отримання компонентів крові за допомогою сепаратора крові (аферез).
Аферез – це метод отримання одного або декількох компонентів крові шляхом механічної обробки цільної крові за допомогою спеціального обладнання (сепаратора крові), при цьому залишкові компоненти крові повертаються до донора під час процедури. Завдяки цій процедурі можна отримати окремі компоненти крові: концентрат тромбоцитів (тромбоцитоферез), плазму (плазмоферез) або еритроцити (еритроцитоферез).
Залежно від виду аферезу варіюється тривалість процедури, допустимий об'єм донації і період мінімальної перерви між зборами.
Назва процедури | Донація крові | Донація еритроцитів, аферез | Донація плазми, аферез | Донація тромбоцитів, аферез |
---|---|---|---|---|
Донація крові | 60 | 60 | 30 | 30 |
Донація еритроцитів, аферез | 60 | 60 | 30 | 30 |
Донація плазми, аферез | 14 | 14 | 14 | 14 |
Донація тромбоцитів, аферез | 14 | 14 | 14 | 14 |
Процес забору крові
Для забезпечення регулярного перемішування контейнеру використовуються прилади які називаються ваги-помішувачі. Вони одночасно контролюють тривалість донації та об’єм зібраної крові, таким чином запобігаючи забору крові, яка перевищує запрограмовану кількість (стандартна доза – 450 мл).
Дуже важливим є визначення крові донора за груповою належністю ABO, визначення фенотипу Резус та наявність К антигену системи Келл.
На всіх етапах, від реєстрації донора до випуску компоненту крові, існує чітка простежуваність, адже кожна донація цільної крові чи компоненту крові методом аферезу має свій індивідуальний номер. Важливо, що лише після отримання результатів усіх обстежень компоненти крові можуть бути дозволені до клінічного використання. Всі випущені компоненти проходять контроль якості на відповідність вимогам до показників якості, після чого компонент крові, що містить етикетку з чітким описом його вмісту та параметрів, зберігається у спеціальних умовах, залежно від виду компоненту, та готовий до видачі для клінічного використання.
Компоненти крові
Їх отримують із цільної крові (після видалення більшої частини плазми) або за допомогою аферезу (еритроцитоферез), тобто за допомогою спеціального обладнання, яке дозволяє зібрати лише еритроцити у донора, тоді як решта клітинних компонентів і плазма повертаються до донора. Концентрат еритроцитів використовується для поповнення крововтрати (наприклад, тривалі оперативні втручання, тяжкі травми), хвороби крові тощо.
На жаль, через короткий термін життя тромбоцитів, концентрат тромбоцитів придатний для переливання лише протягом 5 діб після заготівлі. Тромбоцити призначають переважно хворим на онкологічні захворювання. Слід підкреслити, що з розвитком медицини потреба в тромбоцитах зростає.
Після заморожування СЗП можна зберігати при температурі -25°C або нижче. Плазма використовується головним чином при крововтраті. З плазми можна виготовити кріопреципітат, який дуже ефективний для людей із порушеннями системи згортання крові. Крім того, плазма, може бути використана для виробництва ліків.
Препарати крові
Альбумін
Це основний білок плазми крові, який виконує численні функції в організмі людини. Альбумін в основному використовується для лікування опіків.
Імуноглобуліни
Імуноглобуліни (також називають антитілами) - білки, що виділяються деякими білими кров'яними клітинами під час імунної відповіді, які є частиною імунної системи людини та відіграють важливу роль у захисті організму від вірусів, бактерій та інших патогенів. Препарати імуноглобуліну для внутрішньовенного введення використовуються у пацієнтів зі зниженим імунітетом і для модуляції функціонування імунної системи, наприклад, у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями та онкологією. Імуноглобуліни, отримані від імунізованих донорів (після вакцинації), можна використовувати для виробництва антисироваток, наприклад, протиправцевої. Пацієнт отримує сироватку, що містить готові людські антитіла для вироблення короткочасної форми імунітету.